Еозинофільний катіонний білок

Еозинофіли, що походять зі стволових клітин кісткового мозку, з'являються у великій кількості в місцях запалення на у відповідь на певні паразитарні інфекції. Ці лейкоцити, коли вони дозрівають, знаходяться переважно в тканинах, але близько 1% популяції еозинофілів циркулює в крові. Активовані еозинофіли дегранулюють, вивільняючи чотири високоосновні білки в навколишні тканини. Гранульовані білки, які можуть вбивати паразитів і деякі клітини ссавців, можуть спричиняти пошкодження тканин, пов'язані з астмою та іншими запальними захворюваннями. Активація еозинофілів супроводжує широкий спектр запальних захворювань, включаючи бронхіальну астму, атопічний дерматит, риніт, алергічне запалення очей, алергічний випіт середнього вуха, паразитарні та бактеріальні інфекції, автоімунні захворювання та синдром хронічної втоми.

Серед чотирьох основних гранулоцитарних білків катіонний білок еозинофілів (ECP) виявився корисним монітором багатьох активних запальних захворювань. Концентрація ECP в плазмі та деяких інших рідинах організму зростає під час запальних реакцій, що супроводжуються активованими еозинофілами. Вироблений виключно еозинофілами, катіонний білок еозинофілів ECP є токсичним для нейронів, деяких епітеліальних клітинних ліній та ізольованих клітин міокарда. Позитивно заряджений білок зв'язується з гепарином і пригнічує згортання крові.

Кілька досліджень повідомляють про високі індивідуальні та групові кореляції між рівнями катіонного білоку еозинофілів та клінічними симптомами астми, зокрема показниками спірометрії та реакцією дихальних шляхів на інгалятори (2-агоністи). Атопічні зразки сироватки крові мають вищі рівні  катіонного білку еозинофілів ECP, ніж неатопічні контрольні зразки, навіть коли кількість циркулюючих еозинофілів залишається в межах норми. У пацієнтів із сезонною астмою вимірювання ECP відображають зміни активності захворювання протягом року. Roquet та ін. повідомили про значні кореляції між рівнями катіонного білку еозинофілів та гіперреактивністю бронхів у пацієнтів з легкою формою астми. Tomassini та співавт. показали, що сироваткові концентрації ECP перевищують нормальні контрольні рівні як при IgE-опосередкованих, так і при не-IgE-опосередкованих атопічних станах. Вимірювання сироваткового ECP дозволяє уникнути невідповідностей, притаманних суб'єктивним оцінкам астми.

Концентрація катіонного білку еозинофілів в сироватці крові може вказувати на тяжкість певних шкірних захворювань. Нейрональна токсичність ECP може сприяти виникненню свербежу; у пацієнтів з певними шкірними захворюваннями, такими як папульозні еритематозні висипання та вузликовий свербіж, спостерігався підвищений рівень ECP у сироватці крові, який нормалізувався після загоєння цих захворювань. Кілька груп виявили, що концентрація катіонного білку еозинофілів в сироватці крові відображає активність атопічного дерматиту (АД). Загальноприйнята система клінічної оцінки атопічного дерматиту враховує втрату сну, еритему, папули, свербіж та висипання. Чех (Czech) та ін. показали, що  катіонний білок еозинофілів корелює з кожним із цих симптомів і найбільш високо корелює із загальною клінічною оцінкою. Хоча змінені імунологічні показники супроводжують атопічний дерматит, виміряні концентрації IgE в сироватці крові не корелювали з деякими клінічними симптомами. Об'єктивний характер вимірювання сироваткового  катіонного білку еозинофілів має перевагу над суб'єктивними клінічними показниками, які схильні до неузгодженостей, що виникають через широкий діапазон індивідуальних оцінок дослідника та пацієнта.

Онлайн калькулятор для конвертації кількісних результатів лабораторних аналізів. Еозинофільний катіонний білок - переведення, перетворення, перерахунок із загальноприйнятих або традиційних одиниць виміру в одиниці СІ. Таблиця з коефіцієнтами перерахунку результатів дослідження:  нг/мл, нг/дл, нг/100мл, нг%, нг/л, мкг/л.