Макропролактин

Пролактин циркулює в сироватці крові у трьох основних молекулярних розмірах, які можна ідентифікувати за допомогою гель-фільтраційної хроматографії: мономерний пролактин (23 кДа), великий (big) пролактин (45-60 кДа) та big-big пролактин або макропролактин (150-170 кДа).

Макропролактин, означає наявність вираженої гіперпролактинемії, пов'язаної з наявністю циркулюючих комплексів пролактин-IgG (зазвичай IgG4) з молекулярною масою приблизно 150 кДа (що в 6-7 разів перевищує молекулу нативного пролактину) або, рідше, полімерного агрегату високоглікозильованих мономерів пролактину або комплексів пролактин-IgA (тобто макропролактин не-IgG-типу). "великий (big) пролактин" - це ще одна циркулююча ізоформа (зазвичай це димери пролактину або продукти деградації big пролактину), молекулярна маса якої становить від 40 до 60 кДа.

У пацієнтів з гіперпролактинемією ізоформи пролактину в сироватці крові зазвичай складаються з 60%-90% мономерного пролактину, 15%-30% big пролактину та 0%-10% макропролактину. Отже, стан макропролактинемії визначається як переважання (тобто >30%-60%) циркулюючих ізоформ пролактину з молекулярною масою >100 кДа.

Виявлення макропролактину, який має знижену біологічну активність, але може бути причиною високих значень пролактину у зразках пацієнтів, може допомогти вирішити діагностичну плутанину та уникнути дорогих досліджень і невідповідного лікування.

Загальна поширеність макропролактинемії в загальній популяції коливається від 3% до 4%, але помітно зростає до 35% у пацієнтів з гіперпролактинемією.

Ряд фізіологічних і патологічних станів асоціюються з макропролактинемією, включаючи стрес, вагітність, важкі фізичні вправи, аденоми і рак гіпофіза, механічну стимуляцію молочних залоз, травми грудної стінки, гепаторенальну патологію, первинний гіпотиреоз, внутрішньочерепні пухлини, що стискають ніжку гіпофіза або гіпоталамус, лікування препаратами, що стимулюють пролактин (тобто дофамінергічні блокатори або виснажуючі засоби, некатехоламінзалежні засоби, засоби, що блокують Н2-рецептори, трициклічні антидепресанти), аутоімунні розлади (наприклад, захворювання щитовидної залози та системний червоний вовчак), а також певна кількість (до третини всіх причин) ідіопатичних макропролактинемій. Захворювання часто протікає безсимптомно, оскільки зв'язування ендогенних антитіл з епітопами на молекулах пролактину, які одночасно розпізнаються пролактиновими рецепторами, в кінцевому підсумку знижує активність гормону in vivo, за винятком пацієнтів, у яких відбувається переривчаста дисоціація між аутоантитілами і пролактином.

• Lippi, G. & Plebani, M. (2016). Macroprolactin: searching for a needle in a haystack?. Clinical Chemistry and Laboratory Medicine (CCLM), 54(4), pp. 519-522.  DOI:10.1515/cclm-2015-1283
• Rémy Sapin, Gilles Kertesz (2003). Macroprolactin Detection by Precipitation with Protein A-Sepharose: A Rapid Screening Method Compared with Polyethylene Glycol Precipitation. Clinical Chemistry Mar 2003, 49 (3) 502-505; DOI: 10.1373/49.3.502

Метод: Осадження поліетиленгліколем (PEG).

Метод осадження поліетиленгліколем (ПЕГ) є простим, швидким і недорогим підходом. Якщо коротко, то після змішування сироватки з 25% ПЕГ зразок інкубують протягом короткого періоду часу, а потім центрифугують для осадження макропролактинових комплексів. Надосадову рідину, що містить неосаджений пролактин, і необроблений зразок сироватки потім аналізують.

Макропролактин вважається позитивним або негативним на основі відсотка відновлення мономерного (біологічно активного) пролактину після осадження ПЕГ для видалення макропролактину.

Онлайн калькулятор для конвертації кількісних результатів лабораторних аналізів. Макропролактин - переведення, перетворення, перерахунок із загальноприйнятих або традиційних одиниць виміру в одиниці СІ. Таблиця з коефіцієнтами перерахунку результатів дослідження:  %, частка, фракція .